СХВАЛЕНО                                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні  педагогічної   ради                                наказом № 52  від 28.08.20

Протокол № 1  від    28.08.20                                 Директор  КЗО «СЗШ № 75»  ДМР

                                                                         _____________ Л. І. Жмако                      

ПОЛОЖЕННЯ

 ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА № 75»

ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

1.Загальні положення

      1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в  Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа № 75» Дніпровської міської ради (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

      1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

-   Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

- Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

 -   Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка).

-    Інструмент – засіб, спосіб для досягнення мети, результату внаслідок впливу, дії тощо.

-   Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

-      Дитиноцентризм – організація діяльності освітнього закладу у відповідності до здібностей, інтересів та потреб дітей.

 -  Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей .

- Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

        1.3. Колегіальним органом управління Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 75» Дніпровської міської ради (далі -  школа), який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

        1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в  КЗО «СЗШ № 75» ДМР має такі  складові:

- стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

- система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здо­бувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здо­бувачів освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефектив­ного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середо­вища.

   1.5. Нормативна база:

-  Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

 - Закон України «Про загальну середню освіту»;

-  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 23.05.2017 р. № 2053-VIII

- Постанови Кабінету Міністрів України з питань освіти; наказ МОНУ;

-  Концепція Нової української школи;

-  Концепція розвитку інклюзивного навчання;

- Стратегія національно-патріотичного виховання дітей на 2016-2020 роки;

- Статут  Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 75» Дніпровської міської ради 

  2. Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 2.1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• дитиноцентризм -  головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина;
• автономія  закладу освіти -  самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і на­прямів розвитку закладу, які відповідають норматив­но-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти;
• цілісність системи управління якістю -  усі компоненти ді­яльності  закладу освіти взаємопов’язані, це створює взає­мозалежність між ними (якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери);
• постійне вдосконалення -  розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти як  постійного процесу, за допомогою якого відбувається вдоско­налення освітньої діяльності, підтримується дієвість   закладу освіти, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створю­ються нові можливості тощо;
• вплив зовнішніх чинників -  система освітньої діяльності у  закладі освіти  не є замкнутою, на неї безпосередньо вплива­ють зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави;
• гнучкість і адаптивність - система освітньої діяльності зміню­ється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства;
• публічність і відкритість - забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• академічна доброчесність - створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

 - якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

 - якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти   включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

 – контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

 Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;

• контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;

• контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.

2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу

2.2. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 - контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 - моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

2.3. Моніторинг якості освіти

 Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

 Завдання моніторингу:

 - здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

 - створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

 - аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;

 - створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

 - прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предмет моніторингу

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єкти моніторингу

 Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в  закладі освіти, що складається з  кількох рівнів:

-  здобувач освіти;

 - педагогічний працівник;

-  батьки і громадськість та ін.

Суб’єкти моніторингу

 Суб’єктами моніторингу виступають:

•  керівник закладу освіти,
•  служба внутрішнього моніторингу якості освіти,
•  органи самоврядування (педагогічні працівники, здобувачі освіти та їх батьки),
•  засновник, органи, що здійснюють управління у сфері освіти, громадськість.

Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

Форми та методи моніторингу

      Основними формами моніторингу є:

      -     самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти,адміністрацією;

      - внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, діагностичних зрізів знань, участь у І  - ІІІ етапі  Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків, аналіз результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання).

Критерії моніторингу:

    - об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

    - систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

    - відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

    - надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

    - гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

  -   отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

  - покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

-  підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

 - дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах;

 - за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу

2. Контингент здобувачів освіти

3. Психолого-соціологічний моніторинг

4. Здобувачі освіти. Результати навчання

5. Педагогічна діяльність

6. Управління закладом освіти

7. Освітнє середовище

 8. Медичний моніторинг

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності

10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

( Конкретизовані показники опису та інструментів моніторингу якості освіти наведені у додатку

№ 2 Положення )

3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

   Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

     - Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;

     - Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОНмолодьспорт від 13.04.2011 року № 329.

    Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

   Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у  4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

   Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Результати оцінювання навчальних досягнень учнів визначено як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або осіб, які їх замінюють). Оцінювання в початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач.

Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.

У 1-х класах допустиме лише вербальне оцінювання. Оцінюючи вербально, можна використовувати як усні, так і письмові оцінні судження щодо навчальних досягнень учнів. При цьому оцінні судження формулюють так, аби охарактеризувати процес навчання учня та означити кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів характеристику особистісного розвитку учня. 
           Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Відповідно до типових освітніх програм для недопущення перевантаження учнів враховуються їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів будуть враховані результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

         Формувальне оцінювання учнів 1 класу

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

 Вимоги до очікуваних  результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:

організації постійного спостереження за навчальним поступом;

обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;

формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.

 Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

 Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;  підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективів.  

Формувальне  оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. (Техніки формувального оцінювання)

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий ре­зультат не є  предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам (Свідоцтво досягнень).

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі, дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

    Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів

1 -КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються УСІ ПРЕДМЕТИ, в тому числі інваріантного складника.
Підсумкова перевірка в 1 класі включає лише підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт).

2 -3 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом;
 
4 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ  складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
 

ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи.
 

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

(4 кл.)

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.

3 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

 Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.

6 балів - Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають з окремими неточностями.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

       Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи (5-11(12)кл.)

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні розрізняють об'єкти вивчення.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

3 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, правило.

6 балів - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

З метою формування відповідального ставлення до власних результатів в освітньому процесі у 8-11 (12) класах тематичне оцінювання проводиться у формі письмових  заліків/ контрольних робіт.

        З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. Процедура та вимоги до поточного та підсумкового контролю відповідають орієнтовним вимогам до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

      Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

      Вимоги до педагогічних працівників  закладу освіти  встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.     

      Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

   Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у  закладі освіти є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

    (  Конкретизовані числовими показниками індикатори якості педагогічної діяльності наведені у додатку № 1 до Положення).

    З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

  Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

   Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється у таких формах:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

-короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

        Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

      Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів з метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

      Управління процесом забезпечення якості освіти   забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

       Процедура управління процесом забезпечення якості освіти передбачає такі етапи:

   - ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

    - призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

    - навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

    - формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

     - формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

     - визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти; - розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

      - визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі; - удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

     Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання (кафедри), педагогічна рада закладу освіти, директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

   З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступник директора  з якості, координатор програм, керівник методоб’єднання);

 ▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи з питань забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

▪ розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на розв’язанні  проблем управління якістю освіти.

     Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

   - наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

 - формування навчального плану закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

 - підвищення рівня  відповідності  компетентностей здобувачів освіти вимогам державних стандартів освіти;

 - кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

  - наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

     Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

     Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

     Освітній процес здійснюється у 18 кабінетах, 3 майстернях,  11 класних кімнатах, спортзалі, спортмайданчику, танцювальній залі.

    Особливі потреби учнів , які знаходяться на інклюзивному навчанні, забезпечуються  асистентом учителя, шкільним психологом.

    Педагоги забезпечені навчальними  програмами  з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів.

   Бібліотечний фонд художньої літератури  КЗО «СЗШ № 75» нараховує 1604 примірників, 36 назв періодичних видань, 12729 підручників. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 98,5 %.     

     КЗО «СЗШ № 75»  має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», електронну пошту   [email protected]

7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

 У  закладі освіти  здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

    Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу.

     У закладі встановлена програма «КУРС: Школа».

     Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

     У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

      - статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

      - інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

      - інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

      - інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

       Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації заклад освіти підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення, якою охоплено три поверхи шкільної будівлі.

    Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля  функціонує офіційний сайт закладу https://czsh75klasna.com   

8. Забезпечення публічності, відкритості  і прозорості про діяльність  комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 75» Дніпровської міської ради

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».  

     На офіційному сайті розміщено:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• режим роботи, розклад занять;
• наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
•  результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• організація гарячого харчування;
• методична та інноваційна робота

       Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про кошторис, надходження та використання всіх коштів: бюджетних, отриманих як благодійна або спонсорська допомога.

      Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.        Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

     З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

9. Інклюзивне освітнє середовище

      Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків відповідно до висновків ІРЦ шляхом організації інклюзивної та індивідуальної форми навчання.

Додаток № 1

Критерії визначення професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників:

Результати атестації педагогічного працівника

Визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді:

(Підтвердження кваліфікаційної категорії, педагогічного звання. Присвоєння кваліфікаційної категорії, педагогічного звання. Проходження сертифікації педагогічного працівника)

Критерії визначення результативності навчального заняття на основі компетентнісного підходу

Додаток № 2

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг

                  Аналіз досліджень навчальних досягнень учнів в рамках проекту «Обдарованість»

Обов’язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень:

• загальні відомості про навчальний заклад (вересень)
• матеріально-технічна база школи (вересень)
• кадрове забезпечення школи (вересень)
• контингент учнів (вересень)
• результативність навчально-виховного процесу (грудень, травень, червень)
• виховна робота (березень)
• методична робота, вдосконалення професійної майстерності вчителя (березень)
• стан здоров’я дітей (вересень, лютий)
• охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень)
• робота шкільної бібліотеки (жовтень)
• організація гарячого харчування (вересень, січень)
• робота психологічної служби (грудень, травень)
• робота з батьками та громадськістю (вересень, грудень, травень)